Європа нещодавно пережила сильну літню спеку, і її наслідки вимірювалися не лише побитими рекордами. Всесвітня метеорологічна організація повідомила, що на значній частині континенту до кінця червня температура була на 3–10 °C вищою за середньосезонну.
За даними Французького Метеорологічного Центру Météo-France, 24 червня у Франції було зафіксовано найспекотніший день за всю історію спостережень – середня температура по країні склала 30,0 °C. Потім 28 червня Німеччина встановила попередній національний рекорд – 41,7 °C, що підтвердила DWD. У Швейцарії, за даними MeteoSwiss, у Цюріху стовпчик термометра піднявся до 37,1 °C – це найспекотніший день за всю історію спостережень у місті, що перевершив попередній рекорд, встановлений у серпні 2003 року.
У міру просування спеки на схід рекорди продовжували падати по всій Центральній Європі. За даними CHMI, 28 червня в Чехії було зафіксовано 41,1 °C – це перший випадок, коли температура 41 °C з’явилася в офіційній мережі спостережень. У Польщі, за даними IMGW, попереднє значення 40,5 °C, зафіксоване того ж дня, побило національний рекорд, що зберігався з 1921 року.
За цими цифрами стоять людські життя. Всесвітня організація охорони здоров’я пов’язала понад 1 300 передчасних смертей по всій Європі з екстремальною спекою, що тривала з 21 червня, тоді як французька служба охорони здоров’я Public Health France зафіксувала в країні близько 1 000 надмірних смертей з 24 червня; за її даними, це зростання торкнулося всіх вікових груп.
На жаль, перепочинок від спекотної погоди може виявитися недовгим. Прогностичні моделі свідчать, що вже формується нова хвиля спеки, яка, ймовірно, накриє Західну Європу наприкінці першої липня. Це ще раз нагадує: питання вже не в тому, чи повернеться екстремальна спека, а в тому, коли це станеться.
Чому самого лише термометра недостатньо
Найбільшу небезпеку під час спеки часто становлять не ті місця, де термометр показує найвищу температуру. Температура повітря – лише одна зі складових. Вона не враховує швидкість вітру, який допомагає охолоджувати організм, вологість повітря, що уповільнює випаровування поту, або інтенсивність сонячного випромінювання, яке додатково нагріває тіло.
Усі ці чинники можуть суттєво відрізнятися навіть у межах одного міста. Затінена площа, де відчувається легкий вітерець, і незахищена від сонця автобусна зупинка за кількасот метрів можуть створювати зовсім різне теплове навантаження в один і той самий день. Так само квартира на верхньому поверсі, яка накопичує тепло протягом дня, нерідко становить більшу небезпеку вночі, ніж максимальна температура повітря надворі вдень.
Саме для оцінки таких відмінностей використовується Physiological Equivalent Temperature (PET) – фізіологічно еквівалентна температура. Цей показник поєднує температуру повітря, швидкість вітру, вологість і сонячне випромінювання в єдину величину. Вона показує, яку температуру людина відчувала б у приміщенні, захищеному від сонця та вітру, за такого самого рівня теплового навантаження, як і надворі. Простіше кажучи, PET відображає не те, яку температуру показує термометр, а те, наскільки спекотно людина відчуває навколишнє середовище. Саме цей показник найкраще характеризує реальний вплив спеки на організм людини.
Міська спека з висоти 3 метрів
Саме цю реальність мікроклімату і відображає карта PET. Впроваджена в Цюріху, Франкфурті та Гельзенкірхені в рамках Urban Maps – платформи, яка вже діє у сотнях міст по всьому світу, – ця карта розраховується з роздільною здатністю 3 на 3 метри, що є достатнім для відображення тіні, яку відкидає навіть один ряд дерев, або тепла, що накопичується між будівлями.
Триденний прогноз дає містам достатньо часу, щоб підготуватися до екстремальної спеки: відкрити центри охолодження ще до піку температури, перевірити стан найбільш вразливих груп населення та обмежити перебування людей у районах із найвищим тепловим навантаженням. Усі ці дані доступні в цифровому форматі через API, що дозволяє легко інтегрувати їх у системи міського планування, громадського інформування та реагування на надзвичайні ситуації.
Коли інформація стає інструментом захисту
Хвилі спеки належать до погодних явищ, що мають найбільший вплив на здоров’я населення. На відміну від штормів чи повеней, їхні наслідки часто менш очевидні, оскільки розвиваються поступово протягом кількох днів. Особливо вразливими є люди похилого віку, діти та особи з хронічними захворюваннями, зокрема під час тривалих періодів високих температур.
Знання того, де й коли теплове навантаження досягає найбільших значень, змінює підхід міста до реагування на спеку. Карта, яка показує найбільш уразливі райони, допомагає своєчасно планувати заходи захисту населення та спрямовувати ресурси саме туди, де вони потрібні найбільше. У цьому полягає головна перевага PET: цей показник перетворює спеку з явища, на яке доводиться лише реагувати, на ризик, який можна оцінити, передбачити й врахувати під час планування.
Такі карти можна створити для будь-якого міста, яке прагне краще зрозуміти свої теплові ризики та підготуватися до екстремальної спеки. Якщо вашого міста серед них ще немає, варто вже сьогодні замислитися, як такі дані можуть допомогти у плануванні заходів з адаптації. Дізнайтеся більше про Urban PET Maps.
