Метеорологічне літо, що визначається як період з червня по серпень, вже закінчилося, тоді як астрономічне літо триває до осіннього рівнодення наприкінці вересня. Ця відмінність важлива, оскільки метеорологічні сезони базуються на річному циклі температур і забезпечують єдину основу для моніторингу клімату, тоді як астрономічні сезони пов'язані з положенням Землі відносно Сонця. Тепер, коли метеорологічне літо залишилося позаду, настав час поміркувати про погодні та кліматичні екстремуми, які визначили вигляд Європи в 2025 році.
Літо почалося з раннього настання хвилі спеки в кінці червня, коли на півдні Іспанії, в Італії та Греції були зафіксовані температури вище 40 °C. До липня над Середземноморським басейном встановився сильний і стійкий тепловий купол, що посилив спеку. Іспанія пережила повторювані максимуми 44–45 °C, а в Італії були зафіксовані нові рекорди в Римі та Флоренції, що перевищили 41 °C. У серпні гребінь високого тиску змістився на північ, принісши незвично спекотну погоду в центральну і північну Європу. У Німеччині, Польщі та країнах Бенілюксу максимальна температура досягала 35–38 °C, а в Скандинавії, де зазвичай набагато прохолодніше, було зафіксовано 30–32 °C. Поєднання рекордної денної спеки та незвично теплих ночей, коли температура залишалася вище 20 °C, спричинило серйозний тиск на здоров'я людей, енергетичні системи та інфраструктуру.
Карта, що показує максимальні температури в Європі, які перевищують 40 °C в деяких районах.
Стійка спека створила ідеальні умови для лісових пожеж. До кінця серпня Європейська система інформації про лісові пожежі (EFFIS)
повідомила, що в Європейському союзі вигоріло понад мільйон гектарів, що майже в п'ять разів перевищує площу, яка постраждала за той же період у 2024 році, і значно перевищує довгостроковий середній показник. Найбільше постраждали Іберійський півострів, Греція, Італія, Туреччина і Балкани, де тривала посуха і сильні вітри сприяли виникненню великомасштабних пожеж. Димові шлейфи від цих пожеж погіршили якість повітря на місцевому рівні, а також перенеслися через кордони, посиливши літній серпанок в Європі.
У тісному зв'язку з цим 2025 рік також приніс особливо активний сезон перенесення сахарського пилу. Служба моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) відстежила кілька епізодів перенесення пилу на великі відстані над Атлантикою і в Європу в першій половині року, а також влітку. Повторні атмосферні пилові явища торкнулися Середземномор'я, особливо Іспанії, Італії та Греції, в деяких випадках великі стовпи доходили до Франції, Бенілюксу, Великої Британії та Німеччини, що часто призводило до помутніння неба, видимого осадження пилу та значного підвищення концентрації PM₁₀ (твердих частинок діаметром 10 мікрометрів або менше) на поверхні. Важливо відзначити, що пилові бурі впливають не тільки на якість повітря і здоров'я, але і на сонячне випромінювання, утворення хмар і навіть на саму кліматичну систему.
Зліва: скупчення пилу над Францією, яке забарвило небо в жовтий колір; праворуч: автомобіль, покритий шаром осілого пилу.
Крім того, Європа відчула на собі вплив атлантичних штормів. На початку серпня шторм Флоріс пронісся по північній частині Великобританії та Ірландії з поривами вітру, що перевищували 85 миль на годину, що призвело до повсюдних відключень електроенергії та перебоїв у транспорті. Пізніше в тому ж місяці до континенту наблизився ураган Ерін. Хоча він ослаб, не досягнувши суші, його взаємодія з наступними системами низького тиску викликала тривалий період нестабільної погоди, який тривав аж до вересня.
Ліворуч: шторм Флоріс біля узбережжя Шотландії; праворуч: ураган Ерін наближається до Європи після позатропічного переходу.
Різноманітні екстремальні явища літа 2025 року — від спеки до штормів — показують нам, чому постійний моніторинг і чітка комунікація залишаються необхідними для розуміння та управління ризиками, пов'язаними з погодою та кліматом.
